Вживання солі: скільки її потрібно людині?

Сіль є практично у всіх продуктах, у тому числі й оброблених. Скільки солі на день потрібно людині? Всесвітня організація охорони здоров’я дає такі рекомендації: дорослим на день без шкоди для здоров’я можна споживати до 5 грамів на день – це трохи менше чайної ложки, дітям від 2 до 15 років рекомендується 2-3 грами на день. При цьому ВООЗ не рекомендує вживати менше 3,5 г на день, тому що натрій і сіль все ж таки необхідні для нашого здоров’я.

Є думки, що надлишок солі в раціоні може спричинити високий кров’яний тиск і хворобу серця. Також прийнято вважати, що надто мала кількість солі не принесе користі здоров’ю. У цьому й намагатимемося розібратися.

Що таке сіль?

Сіль – це основне джерело хлориду натрію, яке, у свою чергу, складається на 40% з натрію і на 60% з хлориду. Сьогодні ж поняття «натрій» та «сіль» використовуються найчастіше як синоніми. Сіль додають у різні страви для надання смаку, але також сіль – це харчовий консервант, оскільки вона перешкоджає появі шкідливих бактерій у їжі. Деякі види солі у складі можуть мати додаткові компоненти, наприклад, йод, фолієва кислота, залізо.

Натрій важливий для здоров’я людини:

  • бере участь у процесах балансу рідин в організмі;
  • необхідний здоров’ю нервової системи;
  • допомагає засвоюватися поживним речовинам.

Користь та шкода солі

Для нормального функціонування організму потрібно зовсім небагато кухонної чи морської солі щодня. Шкідливість солі для організму може спостерігатися тільки при перевищенні рекомендованих добових норм:

  • впливає на здоров’я серця. Натрій підвищує ризик розвитку гіпертонії, що, своєю чергою, може спричинити серцеву недостатність – це стан, у якому серце нездатне нормально перекачувати кров. Було проведено кілька досліджень, які показали, що ризик серцевих захворювань вищий у тих, хто вживає багато їжі з високим вмістом натрію, ніж у тих, хто вживав солі менше;
  • можливий зв’язок між натрієм та раком шлунка. Особливо це стосується таких продуктів, як солоне м’ясо та мариновані овочі. Досі незрозуміло, чому сіль може потенційно підвищувати ризик розвитку раку шлунка. Можливо, ця речовина створює сприятливе середовище для Helicobacter pylori – це бактерія, яка призводить до запалення та виразок.

Однак, добова норма солі для людини все ж таки вкрай корисна і необхідна:

  • ризики зневоднення. Сіль відіграє важливу роль у балансі рідини в організмі. Якщо при приготуванні страв додавати дуже мало солі або зовсім від неї відмовитися, волога піде з організму і є ризики “заробити” зневоднення. Цей стан супроводжується спрагою, сухістю у роті та сухістю шкірних покривів;
  • знижує ризик гіпотонії. Сіль затримує воду, тому підвищується кров’яний тиск. Дієта з низьким вмістом солі призводить до виведення води, а тому й тиск падатиме. Ризик підвищується у тих, хто має серцеву недостатність, оскільки лікування вже спрямоване на зниження тиску. Тому важливо регулярно контролювати показники;
  • знизиться рівень натрію у організмі. Людина може помітити такі симптоми, як судоми, порушення психічного статусу, блювання, нудота, втрата апетиту. Нестача речовини може бути вкрай небезпечною;
  • зменшення солі призводить до підвищення рівня шкідливого холестерину в крові та тригліцеридів. Цей стан підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

Якщо людина має проблеми зі здоров’ям, повинна дотримуватися норма солі на день. Якщо ж людина здорова, то кількість з’їденої солі “з перебором” не так сильно може впливати на стан організму.

У яких продуктах міститься сіль?

Скільки солі можна їсти за день, ми вже розібралися. Але сіль — це не тільки сіль, яку ми додаємо під час готування. Деякі продукти вже містять сіль:

  • оброблене м’ясо, ковбаси, бекон;
  • хліб, хлібці, багет;
  • сири (наприклад, Чеддер та Моцарелла);
  • десерти, кекси, печиво, різні випічки.

Фахівці також рекомендують замінити звичайну сіль на йодовану. Це продукт, який збагачений йодидом натрію чи йодидом калію. На смак вона нічим не відрізняється від звичайної. Однак йод важливий для здоров’я.

Користь йодованої солі полягає у нормалізації функціонування щитовидної залози, у підтримці здоров’я серця, а також у перешкоджанні розмноженню бактерій.